- судноводіння
- —————————————————————————————судноводі́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
судноводіння — я, с. Мистецтво водіння суден певним курсом, а також наука, на якій ґрунтується це мистецтво. || Керування судном під час плавання … Український тлумачний словник
судноводій — я/, ч. Фахівець із судноводіння; той, хто водить судна … Український тлумачний словник
бридждек — а, ч. Палуба цивільних суден, де розміщено штурманську й рульову рубки і пристрої для судноводіння … Український тлумачний словник
лоція — ї, ж. 1) Систематичний опис морів, річок, узбереж і т. ін., що є посібником для плавання. 2) Один із розділів науки про судноводіння, що детально вивчає океани, моря, річки відповідно до потреб судоплавства … Український тлумачний словник
навігація — ї, ж. 1) Плавання кораблів по морях, річках і т. ін.; судноплавство. 2) Пора, протягом якої, залежно від місцевих кліматичних умов, можливе судноплавство. 3) Основний розділ науки судноводіння. •• Пові/тря/на навіга/ція те саме, що аеронавіга/ція … Український тлумачний словник